Снігопад не завада: як дорожники тримають Україну в русі

Зимовий сезон — справжнє випробування і для водіїв, і для дорожників. Коли на дороги лягає перший сніг, кожен водій хоче бачити чисте покриття, розсипану сіль і відсутність ковзанки під колесами. Але мало хто замислюється, як саме організована ця робота.

Щоранку, коли ми ще спимо, сотні дорожніх машин — піскорозкидачів, снігоочисників і навантажувачів — уже на маршрутах. Їхнє завдання — зробити дороги безпечними, щоб рух не зупинявся навіть під час хуртовин.

Тож як саме працюють дорожні служби взимку, хто за це відповідає і що відбувається до того, як ми побачимо розчищену трасу, — розбираємося далі.

Хто відповідає за стан доріг узимку

В Україні зимове утримання доріг розділене між кількома рівнями:

• Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор, тепер входить до складу Агенства відновлення) відповідає за дороги державного значення — міжнародні, національні та територіальні траси;
• обласні служби автомобільних доріг обслуговують ділянки у межах своїх регіонів;
• міські комунальні підприємства займаються дорогами місцевого значення, вулицями населених пунктів.

На державному рівні роботу координує Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення). Саме воно формує плани, закуповує матеріали, організовує чергування техніки та контролює підрядників.

На місцях роботу забезпечують служби автомобільних доріг в областях, які щороку формують так звані «зимові штаби». Там визначають відповідальних осіб, маршрути техніки та кількість реагентів, необхідних на сезон.

Підготовка до зимового сезону

Підготовка починається задовго до перших снігопадів — ще у жовтні. У цей час:

• створюються чергові бригади, які працюють цілодобово у період негоди;
• проводиться перевірка техніки — очищувачів, навантажувачів, грейдерів, піскорозкидачів;
• формуються запаси солі, піску та реагентів.

Наприклад, лише у Вінницькій області, за даними обласної служби автодоріг, на сезон підготовлено понад 125 тисяч тонн протиожеледних матеріалів і 477 одиниць техніки, серед яких піскорозкидачі, автогрейдери, екскаватори, навантажувачі.

Коли синоптики прогнозують сніг чи різке похолодання, дорожні служби переходять у посилений режим роботи. Перші машини мають виїжджати не пізніше ніж за 1–1,5 години після початку опадів, а на важливих трасах — ще раніше.

Як відбувається прибирання доріг

Коли снігопад лише починається, на дороги одразу виходять чергові машини. Роботи виконуються за пріоритетністю: спершу очищаються міжнародні та національні траси — ті, якими рухається найбільше транспорту; потім — обласні та територіальні дороги; і вже після цього — вулиці міст, сіл, під’їзди до приватних садиб.

Укравтодор має сучасні системи моніторингу: за допомогою GPS-трекерів відстежується рух кожної одиниці техніки, щоб уникнути прогалин. На великих ділянках також працюють диспетчерські центри, де чергують оператори — вони отримують інформацію про стан покриття, температуру повітря й опадів у реальному часі.
Дороги посипають не лише звичайною сіллю. Використовуються спеціальні реагенти — суміші піску, солі, іноді з додаванням хлоридів кальцію чи магнію, які діють ефективніше за низьких температур. На деяких ділянках, особливо в містах, застосовують рідкі реагенти, які менше шкодять асфальту та довкіллю.

Чому не можна брати пісок і реагенти з доріг

Після сильних снігопадів уздовж трас і міських вулиць часто можна побачити купи піску чи соляних сумішей. Для багатьох це виглядає як зручна нагода позичити трохи, щоб посипати власний двір або під’їзд до будинку. Але такі дії не лише незаконні, а й небезпечні для здоров’я та довкілля.

Передусім варто пам’ятати: ці матеріали — державна або комунальна власність. Їх закуповують за кошти платників податків, щоб зробити рух на дорогах безпечним. Кожна тонна піску чи солі має своє призначення — конкретну ділянку траси, де техніка має обробити покриття. Якщо частину цих матеріалів забрати, ця ділянка залишиться слизькою, і хтось може потрапити в аварію.

Друга причина — хімічний склад. Протиожеледні реагенти не є звичайною сумішшю солі та піску. Вони містять хлориди натрію, кальцію чи магнію, а також технічні домішки, які можуть бути шкідливими для людей, тварин і рослин. Такі речовини не призначені для побутового використання. Потрапляючи в ґрунт чи воду, вони змінюють кислотність, пошкоджують коріння рослин, викликають корозію металевих поверхонь. У тварин контакт із реагентами може спричинити подразнення лап, слизових оболонок або отруєння.

Є й законна сторона питання. Викрадення матеріалів із доріг — це фактично крадіжка державного майна. У різних областях України вже фіксували випадки, коли людей ловили просто під час завантаження піску з куп, залишених дорожниками. За такі дії передбачено адміністративну або навіть кримінальну відповідальність, адже збитки державі можуть вимірюватися сотнями тисяч гривень.

І нарешті — це підрив роботи всієї системи зимового утримання. Якщо дорожники не знаходять на місці підготовлені матеріали, техніка змушена повертатися за новими запасами, втрачається час, а на цей час дорога залишається небезпечною.

Тож навіть якщо здається, що трошки взяти не зашкодить, насправді це створює проблеми для всіх: від комунальних служб до інших водіїв. А головне — матеріали, які розсипають на дорогах, просто не призначені для використання біля дому. Для побутових потреб існують спеціальні безпечні суміші, які не шкодять тваринам, ґрунту й металу.

Що мають знати водії під час роботи техніки

Здається, що снігоочисники їдуть повільно, але це лише ілюзія. Насправді їхня робота — небезпечна і потребує максимальної концентрації.

Кілька важливих порад для водіїв:

• Не обганяйте снігоочисну техніку. Вона може різко зупинитися або відкидати сніг убік — це небезпечно.
• Дотримуйтеся дистанції. Мінімум 50–70 метрів позаду снігоочисника, щоб уникнути потрапляння під потік снігу чи піску.
• Не паркуйте автомобілі вздовж вузьких вулиць під час снігопаду: техніка не зможе пройти, і саме через це двори часто залишаються нерозчищеними.
• Якщо плануєте далеку поїздку, перевірте актуальний стан доріг — це можна зробити на карті Укравтодору або через офіційні сторінки обласних служб.

Цікаві факти та цифри

За офіційними даними Укравтодору, лише протягом однієї доби сильних опадів може бути задіяно понад 100–150 одиниць техніки та до 200 працівників дорожніх служб.

У середньому за зимовий сезон в Україні використовується понад 1,5 мільйона тонн протиожеледних матеріалів.

У деяких регіонах, наприклад, у Вінницькій області, на балансі служб перебуває понад 400 одиниць техніки, готової вийти на дороги за кілька годин після снігопаду.

У більшості областей дорожники чергують цілодобово, а диспетчерські служби приймають звернення водіїв через гарячі лінії.

✅ Коли краще звертатися на гарячу лінію?

До служб автомобільних доріг (або диспетчерів у ваших областях) варто телефонувати, якщо ви:

• спостерігаєте недостатнє розчищення дороги: значний сніг, снігові замети, ожеледиця, слизьке покриття;
• помітили поганий стан покриття під час зими: ями, пробуксовка, ковзання через нерозчищену дорогу;
• потрапили у ситуацію, коли спецтехніка не з’явилася на ділянці дороги, де була потрібна;
• зіткнулися з утрудненням проїзду, наприклад: дорога державного значення (М, Н, Р, Т) перекрита чи має обмеження;
• хочете отримати інформацію про стан дороги чи план робіт: чи вже виїхала техніка, чи оброблено реагентом, чи відкрито рух;
• виявили небезпеку на дорозі, наприклад: відвалений сніг, обмерзлі ділянки, що загрожують безпеці руху.

📞 Контактні номери гарячих ліній:

Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України — є цілодобова гаряча лінія: +38 (067) 400-60-80.

Для кількох областей наведено регіональні диспетчерські номери:
Київавтодор — диспетчер: (044) 284-74-19 або (044) 285-35-49,
Вінницька область — +380 (432) 67-01-92,
Волинська область — +380 (332) 78-54-69 та +380 (332) 25-01-92,
Полтавська область — цілодобові номери: +38 (0532) 61-58-29, +38 (050) 409-80-01.

👉 Важливо!

Звернення приймаються цілодобово на загальний номер +38 (067) 400-60-80 — це єдиний контакт-центр, через який можна повідомити про ситуацію на дорогах державного значення.

У зверненні добре вказувати: точну ділянку дороги (номер траси/шляху, назва або координати), вид проблеми (сніг, ожеледиця, замети, техніка не працює), час і ваше місцезнаходження.

Якщо ви звертаєтеся з проблемами на місцевій ділянці (міські вулиці, під’їзди до села), шукайте номер вашої місцевої служби автомобільних доріг або комунального підприємства, оскільки державний номер може перенаправити вас.

Зберігайте номер у телефоні, особливо під час зими, коли погодні умови можуть змінитися раптово.
Якщо ви бачите, що дорога державного значення повністю перекрита або вже створена аварійна ситуація — звертайтесь якнайскоріше.


Дорожники — це люди, яких ми рідко бачимо, але без яких зимовий рух був би неможливим. Вони працюють у будь-яку пору доби, в мороз, під час хуртовини чи дощу.

Та навіть найкраще очищена дорога не замінить обережності самого водія. Зимові шини, справні гальма, повний бак і запас теплих речей у машині — ось ваша особиста безпека.

Коли наступного разу побачите на трасі повільну машину з оранжевим проблисковим маячком й відвалом — просто дайте їй дорогу. Саме вона робить цю дорогу безпечною для вас.